Філософсько-богословський факультет

• Загальне відділення
• Львівська Духовна Семінарія
• Ліценціат з богослов’я
• Діяльність

Деканат філософсько-богословського факультету

Декан ФБФ - о. д-р. Ігор Бойко (amadeus@ucu.edu.ua) - доктор морального богослов'я
Заступник декана - Василь Рудейко (nykodym@ucu.edu.ua) - докторант літургійних наук
Методист деканату - о. дн. Олексій Завада (zavada@ucu.edu.ua) - ліценціант з богослов'я

«Віра і Розум — ніби два крила,
на яких людський дух підноситься
до споглядання істини»
Іван Павло ІІ, Fides et Ratio

«Святії мученики, ви славно страждали і вінчалися,
тож моліться до Господа, щоб помилував душі наші»
Тропар на Хіротонії та Вінчанні

Стратегія

Філософсько-богословський факультет Українського Католицького Університету — це наукова спільнота студентів, викладачів та адміністраторів, об'єднаних спільним бажанням плекати інтелектуальне життя Церкви, форму лю вати в питомих умовах українського суспільства і сучасної культури відкриту й переконливу християнську пропозицію, розбудовувати самобутню богословську школу в Україні і повернути Україні богослов'я як університетську науку.

Завдяки одинадцятирічному успішному досвідові викладання богослов'я філософсько-богословський факультет УКУ є піонером не тільки у розробці стандартів богословської освіти, а й у піднесенні статусу богослов'я до рівня університетської науки, забезпечуючи присутність богословської перспективи при обговоренні найрізноманітніших моделей людського життя.

Ми переконані, що богослов'я може бути цінним не лише з практичної точки зору як «тренінг» для майбутніх священиків, катехиза для дорослих чи засіб для духовного життя, а й як повноцінна наукова дисципліна. Самим своїм існуванням та діяльністю факультет покликаний ще виразніше підкреслити, що між служінням Богові та любов'ю до мудрості не може бути жодного протиріччя.

В перспективах факультету є розбудова повного циклу богословських студій з можливістю готувати докторів богословських наук і в повному обсязі розвивати фундаментальні та прикладні наукові дослідження у царині східного богослов'я, церковної історії, канонічного права, екуменізму, богословської візантиністики та медієвістики.

Навчальна програма

Богослов — це людина, яка намагається на основі свого власного досвіду і досвіду цілої Церкви осмислити й зрозуміти тисячолітній досвід християнства і зміст християнської віри, а також донести це розуміння у формі рефлексії до інших людей. Богослов намагається збагнути внутрішню динаміку живої християнської віри, її витоки в Об'явленні, у зустрічі людини з Богом у Христі. Богослов усвідомлює, наскільки важливим для повноцінного розуміння людини є її релігійне життя, а тому намагається повернути у сферу академічної дискусії питання про Бога, сенс людського життя, роль християнства в культурі.

Навчальна траєкторія богословської програми філософсько-богословського факультету визначається 4 основними принципами: ґрунтовна гуманітарна освіта, підхід ad fontes (до джерел), літургійне життя, суспільна солідарність.

Гуманітарна освіта

Зрілість богословської свідомості залежить від відкритості богослов'я на критичний діалог з іншими гуманітарними та суспільствознавчими дисциплінами: філософією, історією, психологією, соціологією, мистецтвознавством, філологічними науками. Знайомлячись із поняттями, категоріями і методами, якими послуговується богослов'я, розширяючи свої інтелектуальні горизонти, богослов намагається богословствувати не в абстрактному просторі, а в контексті багатої спадщини людської думки, на тлі самобутної культури і живої традиції.

У цьому богослову має допомогти, зокрема, засвоєння сучасних іноземних мов. Протягом перших трьох років навчання студенти проходять інтенсивний курс вивчення англійської мови з можливістю вдосконалювати знання її в Літній англомовній школі. Починаючи з четвертого курсу, студент обирає другу іноземну мову (італійську, німецьку чи французьку), а також має нагоду факультативно продовжувати вивчення англійської мови та англомовної культури.

Ad fontes

В основу п'ятирічної навчальної програми, яка охоплює фундаментальний і спеціалізований цикли богословських дисциплін, покладено вивчення Святого Письма, творів Отців Церкви, церковної традиції, історії розвитку християнської доктрини, Літургії, історії християнства, церковного права, морального та систематичного богослов'я. Герменевтичним ключем для кращого розуміння і всебічного осмислення християнської богословської думки нашими студентами служить близьке знайомство зі спадщиною патристичного богослов'я і духовності, святоотцівськими способами та методами богословського пошуку. Успішність творчого сприйняття і переосмислення патристичної думки, вільних від ідеологічних чи некритичних овертонів, залежить від здатності богослова звертатися до першоджерел та його уміння користуватися історичними та філологічними методами інтерпертації текстів. У цьому завданні нашим студентам має стати у пригоді ґрунтовне вивчення стародавніх мов: старогрецької, латинської і церковнослов'янської.

Літургійне життя

Виходячи з літургійного розуміння богословської освіти, центром академічного життя факультету є Божественна Літургія. Богослужіння добового кола є складовою частиною богословської формації кожного студента — він може брати в них участь як паламар, читець, свічконосець, хорист, або просто як учасник відправ. Відтак Літургія і літургійне життя перетворюються на своєрідну «лабораторію« богослова, де умоглядні богословські принципи та формули стають плоттю і кров'ю живого досвіду зустрічі з Богом. Реколекції, прощі, духовні бесіди і чування, бесіди з духівником допомагають студентам з увагою ставитися до потреб і проблем власного духовного життя.

Суспільна солідарність

Навчання на філософсько-богословському факультеті має стати для студента-богослова школою служіння. Питання і проблеми, з якими зустрічається богослов, не є лише вправою для розуму. Викликом для богослова є саме життя, проблеми реальних людей, з якими студенти зустрічаються в рамках пасторальної практики у сиротинцях, старечих будинках, лікарнях, майстернях для людей з особливими потребами.

Усвідомлення своєї солідарності із суспільством є інтегральною частиною богословської ідентичності студента нашого факультету. Участь у громадському житті львівського чи українського студентства, міжнародні зв'язки зі студентством інших країн, практика студентського самоврядування в УКУ, різні форми церковного життя і мирянського лідерства, участь у резонансних суспільних подіях, серед яких Помаранчева революція — все це свідчить про відкритість наших студентів на діалог із суспільством і культурою. Ми прагнемо, щоб досвід українських новомучеників, проголошених блаженними Папою Іваном Павлом ІІ, серед яких є викладачі та студенти колишньої Греко-Католицької Богословської Академії у Львові, скріплював і надихав усіх причетних до життя факультету людей на подвиг жертовного служіння своїм ближнім.

Студенти і викладачі

Без студентів — немає університету! Студенти філософсько-богословського факультету формують неповторний профіль і стиль факультету й університету в цілому. Богословську освіту на факультеті здобувають як майбутні священики — семінаристи Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, так і миряни. Уперше за тисячолітню історію християнства в Україні студентами і випускниками богословського факультету стали жінки та сестри монаших згромаджень. Поряд з основною програмою факультет пропонує широкий вибір факультативів для реалізації індивідуальних інтелектуальних запитів студентів, а на 4-5 курсах найбільш успішні з них мають можливість відвідувати спецкурси ліценціатської програми. Незважаючи на інтенсивність навчальної програми, студенти беруть активну участь у громадському житті університету. Відповідно до своїх інтересів вони об'єднуються в різні гуртки, спільноти, громадські організації. Органом студентського самоврядування є Рада Студентів. Сьогодні на факультеті навчається 331 студент денної форми навчання, серед яких — 123 студенти загального відділення, 184 семінаристи і 24 аспіранти Ліценціатської програми.

Викладацький склад факультету поєднує в собі молодість і досвід. На початках своєї діяльності зіткнувшись з об'єктивними труднощами внаслідок браку спеціалістів богословського профілю через руйнування системи богословської освіти у роки радянської влади, університет доклав усіх зусиль, щоб залучити до розбудови богословської програми відомих богословів із західних шкіл, а також провідних викладачів Львівського національного університету ім. І. Франка, з яким підписаний консорціум про взаємну співпрацю. Сьогодні викладацький склад факультету у ділянці богослов'я значною мірою укомплектований українськими фахівцями, які здобули ліценціатські й докторські ступені у відомих європейських чи американських богословських школах. Протягом 2005-2007 рр. факультет щороку буде поповнюватися п'ятьма новими докторами богословських наук з колишніх випускників. Протягом 2004-05 н. р. до праці на ф%E